Боєві акції української кінноти у вересні 1920 року в
Сороцьку
10:37
Рейд ОКД в запіллю ворога. 1-ша бригада захопила Тернопіль 19.ІХ. Акції 2-ої
бригади під Сороцьком і Скалатом 18-19.ІХ.
18-го вересня 1920 р. о год. 12-ій, сотні від кожного полку Окремої Кінної
Дивізії, взяли участь в поворот боєвого старшини 2-го кінного Уманського
Запорожського полку хорунжого Данила Холошина, вбитого 17 вересня в бою під
Теребовлею большевицьким жидом-комісарем. Хорунжого Д. Холошина, з військовою
пошаною поховано на цвинтарі в с. Островчику.
Ще зранку 18-го вересня було відомо про рішення командира ОКД, а саме: акція
нашої кінноти полягає в рейдах по запіллю ворога, щоб очистити від ворога
пляцдарм до Збруча.
1-ша бригада йде в напрямку на Тернопіль, а 2-га бриґада з якою має бути й штаб
ОКДивізії, має наступати в напрямку на с. Сороцько й м. Скалат. В цей час наша
розвідка виявила, що в районі сс. Струсів-Дарахів, що є з правого боку р.
Серета є кіннота 8 кінної „Червоного Козацтва" дивізії, яка направляється
в запілля нашої армії. Для ліквідації цього ворожого заміру від 2-ої бригади було
вислано 4-ий кінний Ніжинський полк. Своєю несподіваною появою й зручним боєвим
маневром під Дараховим, обстрілявши кулеметним вогнем ворога з двох боків й два
рази переходячи в атаку, полк змусив ворожу кінноту змінити свій марш й
прориватися в напрямку на с. Микулинці.
Того ж дня 18-го вересня о годині 13.30, 2-га бриґада вирушила в наступ в
напрямку на Сороцько, в авангарді йшли дві сотні від 3-го кінного полку.
Вислані дві години перед маршом бриґади роз'їзди донесли, що в 6 кілометрах від
Сороцька завважено лави кінноти й до 200 ворожої піхоти. Авангард 2-ої бриґади
з наказу командира ОКДивізії був підсилений частиною від 2-го кінного
Запорожського полку, який мав допомогти в разі потреби, в атаці 2-ій бриґаді.
Очевидно, ворог пробував знов підійти до Теребовлі й коли там вже не буде
української кінноти спробувати знов обсадити місто. За ворожою піхотою, що
пересувалася в розстрільнях на віддалі одного кілометра за нею, рухалась
піхотна колона. Виставивши всі свої кулемети на позиції й під їхній вогонь,
2-га бриґада перейшла в лави й розпочала атаку. В цій атаці взяв участь 2-ий
кінний Запорожський полк, що прикривав ліве крило 2-ої бриґади, йдучи поруч з
4-им кінним Ніжинським полком. Ворожі розстрільні й рідкі лави їхньої кінноти
на крилах потерпіли великі втрати від атаки нашої кінноти; рубаючи ворога, наші
полки обскочили й притиснули до містка колону ворожої піхоти. В цій атаці було
захоплено до 90 полонених большевиків, 2 кулемети, 13 коней з сідлами, й 12 фір
військового обозу. Після бою 2-ий кінний Запорожський полк, отримавши подяку за
боєві дії від командира ОКДивізії, пішов в напрямку на с. Лошнів, на з'єднання
зі своєю 1-ою бриґадою. 1-ша бриґада о 3-ій год. по полудні мала вирушити на
Тернопіль із завданням: захопити залізничну станцію й містечко Борки Великі,
перервати зв'язок червоних на шосе й залізниці, які йдуть з Тернополя на
Волочиське, й зробити налет на Тернопіль зі сходу та тим допомогти 8 польській
пішій дивізії, яка має провадити наступ із заходу. 1-ша бриґада вирушила в
запілля ворога, маючи за артилерію лише 1 полеву гармату, правда під командою
десвідченого й хороброго гарматчика, сотника Олександра Мартинева.
На допиті полонених червоних кіннотчиків в штабі Окремої Кінної Дивізії,
виявлено, що в околицях Сороцька мають ще перебувати частини 8 сов. кінної
дивізії „Червоного Козацтва" з артилерією та сов. кінної бриґади, що
оперувала з 41 сов. див.. Ці частини стоять по лісах. Виконуючи наказ, 2-га
бриґада ОКД о 16-ій год. підійшла під Сороцько, маючи в аванґарді дві сотні
3-го кінного Чигиринського полку. Наші роз'їзди доповіли, що в самому с.
Сороцько є ворожа піхота з розбитої під Теребовлею 41 сов. пішої дивізії та
невеликий відділ з 60 сов. пішої дивізії, разом до 350 червоноармійців, з
частиною обозу 60 сов. пішої дивізії. З наказу командира ОКДивізії ген.-хор. І.
Омеляновича-Павленка, дивізіон 3-го кінного полку й дві сотні 4-го кінного
полку перейшли в наступ й захопили село. Взято до полону 100 большевиків,
захоплено було віз (тачанку) з канцелярією 540 піш. полку 60 сов. пішої
дивізії, й великий обоз 11-го порядку тієї ж дивізії, погоничі того обозу
розбіглися. Тут же під Сороцьком, з північно-східнього боку появилася ворожа
кіннота в силі до 800 шабель, на цю кінноту негайно пішла в атаку 2-га бриґада
ОКД. Рішуча атака нашої бриґади дала той наслідок, що ворожа кіннота завернула
й почала відходити на с. Ілавче. Ворога переслідував 3 кілометри аж до лісу
4-ий кінний полк, звідки повернувся з полоненими й трофеями; було захоплено 18
червоних кіннотчиків, 1 кулемет „Максима" на тачанці з упряжкою (тачанка
при швидкому відступі ворожої кінноти впала до рівчака зло-мавши колесо) й 1
санітарна двохколка з медикаментами. Після цього бою, 2-га бриґада виставивши
охорону й надіславши стежі в напрямку на Скалат, заночувала в с. Сороцько.
На ранок 19 вересня о 7 годині 2-га бриґада продовжувала наступ в напрямку на
Скалат. О 8 годині йшовший в аванґарді бриґади 4-ий кінний полк виявив колону
ворожої кінноти в силі до 900-1000 шабель з 2-ма дивізіонами полевої артилерії,
що рухалась в північному напрямку, дорогою на с. Митниця, можливо з району с.
Ілавче. 4-ий кінний полк перейшов в лави й заатакував ворога. Ворожа артилерія,
щоб не бути заскоченою на поході, чвалом подалась на Митницю, проскочила село й
пішла на с. Магдалівку, а за нею й червона кіннота, яку переслідував 4-ий
кінний полк. Полк повернувся до с. Митниця, де вже була решта 2-ої бриґади й
звідтам продовжувався наступ на Скалат. О 12 год. 2-га бриґада ОКД зломала
спротив ворожої піхоти на доступах до Скалату, яка кинулася втікати до міста.
Полки 2-ої бриґади на плечах ворога вскочили до м. Скалату, захоплюючи 157
червоноармійців і 4 червоних командирів, та обозну валку. Невеликий відділ
ворожої кінноти участи в цьому бою не взяв й спішно відійшов в напрямку на
Іванівку й перейшов р. Збруч. В м. Скалаті також було відбито у ворога й
звільнено до 300 полонених з польського війська (про що було і в Наказі
Військам Дієвої Армії УНР ч. 0181 — 26.ІХ-1920 р.). Далі наші роз'їзди
провадили розвідку вже на Збручі.
По 16-ій годині до Скалату підійшли передові частини 2-ої Волинської
стрілецької дивізії, які розташувались в місті й зайняли позиції в напрямку на
схід та північ. Після відпочинку, під час якого населення Скалату вітало й
обдаровувало чим могло своїх визволителів з-під червоних, 2-га бриґада ОКД
отримала наказ командира дивізії перейти знов до с. Сороцька, де й стала враз
із штабом ОКДивізії, як резерв, для власної безпеки висилаючи в певних
напрямках розвідчі роз'їзди.
За цей час операцій 2-ої бриґади, 1-ша бриґада ОКД мала надзвичайно успішні
акції, а саме — 19 вересня ця бриґада налетом зі сходу, бравурною атакою
захопила м. Тернопіль, беручи чисельних полонених та трофеї і вже в місті
зустрілася з передовими частинами 8 польської пішої дивізії, що провадила
наступ із заходу. 20 вересня 1-ша бриґада мала успішний бій з ворожою кіннотою
в районі Волочиська, ця кіннота прорвалась з району сс. Сороцько та Митниці, де
мала бій 19 вересня з полками 2-ої бриґади ОКД.
21 вересня 2-га бриґада й штаб Окремої Кінної Дивізії ще стояли в с. Сороцько,
коли перед полуднем прибула через Скалат 1-ша бриґада, після вдалого рейду в
запіллю ворога на Тернопіль.
Автор: І.Є.
Вишньовський
|